24 листопада у малому залі Рахівської РДА відбулась зустріч представників румунської громади з Урядовим уповноваженим з питань етнонаціональної політики Геннадієм Друзенко.
Участь у спілкуванні взяли т.в.о. голови Рахівської РДА Віктор Медвідь, міський голова Рахова Ярослав Думин, сільський голова Білої Церкви Юрій Беріндє, депутати, вчителі шкіл із румунською мовою навчання, голови Товариств румунів Закарпаття тощо.
Віктор Медвідь зазначив, що така зустріч є важливою, адже в процесі живої розмови можна дійсно почути думку громади і врахувати в подальшій роботі.
Основними проблемами, з якими звернулись до урядовця румуномовні жителі Рахівщини, стали бюрократизм, недосконалість системи освіти та недостатня підтримка громад з боку влади – як української, так і румунської.
- Тільки розширення повноважень місцевих громад може принести якісь результати, - вважає сільський голова Білої Церкви, де 99% населення – етнічні румуни, Юрій Беріндє. – Бюрократизм це проблема не лише нашої меншини, вона інтернаціональна.
Він запропонував Києву більше звертати уваги на особливості регіонів, а не «спускати» зверху шаблони дій, які часто виявляються вкрай неефективними на місцях.
Значну частину незручностей місцевим румунам спричиняє й існуюча система шкільної освіти.
- Для дітей у школі з румунською мовою навчання шкільна програма спрощена, але ЗНО випускникам приходиться здавати на рівні з усіма. Через це наші діти часто ризикують залишитись взагалі без атестатів, - нарікають місцеві вчителі.
Як запевнили вони, у районі діє окрема програма співпраці із ВУЗами, яка дає змогу румуномовним школярам успішно здобувати вищу освіту. Освітяни запропонували ще один крок, який може спростити вступ випускників до університетів, наприклад, Румунії. Йдеться про записи у атестатах двома мовами – українською та мовою меншини. Це значно спростить процедури перекладу та візування документів при вступі, запевняють вчителі. Додаються до труднощів у освіті і застарілі підручники румунською мовою, і їх нестача, та й загалом недостатнє фінансування діяльності саме етнічних спільнот.
Назріло, за словами громади, і відкриття окремого вищого навчального закладу зі змішаними спеціальностями, наприклад, фізико-математичного, для національних меншин.
- Тема такого «вишу» не нова, ми це питання вже піднімали на зустрічі в Чернівцях з консулом Румунії Елеонорою Молдован. Питання складне, але перспективне, - зазначив урядовець. – Зі свого боку я ініціюватиму створення спільно з Міносвіти робочої групи, яка обов’язково розгляне такі болючі освітні питання. Що стосується фінансування, то тут, зважаючи на ситуацію в країні, потрібно шукати додаткові джерела, до прикладу це і програма «Східного партнерства». Закарпаття у доволі вигідній ситуації, адже межує аж із чотирма європейськими державами.
Друзенко також наголосив на тому, що дотації, які виділяються Києвом на розвиток громад, мають набагато більші обсяги, ніж надходження від податків. Це викликало доволі активне обговорення.
- Я не бачу послідовності у роботі урядів. Щоразу тільки записали наші проблеми і забули, а згадують тільки перед виборами, - поскаржився голова одного з Товариств румунів Закарпаття Юрій Оприш.
Неоднозначна ситуація склалась у громади села Середнє Водяне. Взявши участь у проекті «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», середньоводянці отримали Грант на придбання снігозбиральної та пожежної машин. Проте через обов’язковий продаж половини валютних надходжень, запроваджений Нацбанком, та стрімке падіння гривні, громаді банально не вистачило зібраних коштів на купівлю техніки. Під загрозою виявилось виконання контракту і подальша участь у проектах ЄС.
Традиційними залишились питання оформлення віз (найближче консульство знаходиться за 200 км. у Чернівцях) та малого прикордонного руху. Місцеві румуни нарікають, що 30-кілометрової зони недостатньо, адже до найближчого адміністративного центру Румунії – Бая-Маре – 65 кілометрів. У той же час наші сусіди безперешкодно по кілька разів на день можуть перетинати кордон.
Нагадаємо, напередодні Геннадій Друзенко поспілкувався із етнічними угорцями Берегівщини. Ті так само наголосили на труднощах угорськомовних школярів на уроках української мови.
Остання зміна сторінки: 25-11-2014 13:25