Утвердження громадянського суспільства як гарантії демократичного розвитку України визначено одним з напрямів її внутрішньої політики відповідно до Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики».
Державна політика в сфері формування інститутів та організацій громадянського суспільства передбачає посилення їхньої взаємодії з органами публічної влади, запровадження громадського контролю за діяльністю влади, проведення регулярних консультацій з громадськістю.
Мету та завдання державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства, а також шляхи їх реалізації, визначає Стратегія державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства та деталізує План першочергових заходів щодо її реалізації.
Відповідно до Стратегії, метою державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні є створення більш сприятливих умов для задоволення інтересів, захист прав і свобод людини і громадянина, подальше становлення громадянського суспільства на засадах безпосередньої, представницької демократії, широкого впровадження форм демократії участі, самореалізації та самоорганізації громадян.
Мова йде про приведення національного законодавства у цій сфері до європейських стандартів. Зокрема, це закони про громадські організації, мирні зібрання, місцеві референдуми та інші законодавчі акти.
У стратегії наголошується на потребі забезпечення участі громадянського суспільства у процесах формування та реалізації державної, регіональної та місцевої політики.
Серед інших завдань стратегії автори визначили сприяння становленню та саморозвитку мережі інститутів громадянського суспільства; забезпечення умов для здійснення ефективного громадського контролю за діяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зокрема, щодо запобігання корупції, підвищення прозорості в діяльності цих органів тощо.
На сьогодні прийняття низки законодавчих актів дозволяє говорити про розширення правового поля для взаємодії органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства.
Серед інструментів взаємодії органів державної влади та інститутів громадянського суспільства такі: консультації з громадськістю, участь у спільних органах (громадські ради), спільних робочих групах (складаються із представників органів виконавчої влади, законодавчої влади, місцевих органів влади) тощо. На загальнодержавному та місцевому рівнях інститутів громадянського суспільства застосовують доступ до публічної інформації (інформаційні запити), звернення до депутатів, органів державної влади, участь у громадських слуханнях, проведення громадських експертиз, участь у реалізації політики через конкурси соціальних проектів (так зване соціальне замовлення).
Остання зміна сторінки: 04-06-2019 10:22